про життя

В Євангелії від Матвія в 6 розділі написано: “А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.  А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.  Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!”. Наша молитва повинна сприяти цілісності душі. Тому, якщо у душі ми маємо якісь інші мотиви, як-от я молюся, бо всі так роблять; бо мене про це попросили; за звичкою; за традицією тощо, то всі ці мотиви треба відкинути. Треба молитися лише тому, що хочеш звернутися до Отця Небесного і попросити в Нього за найголовніші аспекти свого життя. Справжня молитва, коли і слова, і віра, і дії співпадають, така мо...

  Ісус учив людей: “Молітесь же так: «Отче наш, сущий на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя і на землі,  як на небі; хліб наш насущний дай нам на сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям  нашим; і не введи нас у спокусу, але позбав нас від  лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава вовіки. Амінь”. Кожен рядок цієї молитви має глибоке значення. Не так важливо, чи вірить людина в Бога, важливо, що Бог вірить в людину. Бог дає нам можливість називати Його Отцем. Бог пропонує свою любов і турботу, не вимагаючи нічого взамін. Ісус учить: говоріть Богу "Отче наш". В такому формулюванні, якщо той хто це каже, прийме його, погодиться з ним, вже закладено початок стосунків: я називаю Бога Отцем, я вірю, що Він близький до мене, Він не помер, як говорив філософ, Він не десь там далеко, Отець поряд. Не тілько — “Отець мій”, в цьому відчувалась би індивідуалізація, в якій могла би сховатися помилкова дум...

Тема суицида, поиск способов превенции, помощи людям, склонным к самоубийству, волнует представителей различных сфер деятельности — в первую очередь, психотерапевтов и психиатров, в меньшей мере философов, социологов, политиков, религиозных деятелей. Психотерапевт Ролло Мей определял самоубийство как порождение одиночества: “Если хотя бы один человек в нашем городке знал его, он не совершил бы самоубийства... Жизненно важной для человека является необходимость в том, чтобы кто-то тебя выслушал, принял, знал” .  Психиатры более широко смотрят на причины суицида: “Самоубийство вызывается психалгией. Под психалгией я понимаю страдание, мучение, раздражение, боль в душе и в сознании. Эта боль имеет психологическую природу, она возникает от чрезмерного стыда, вины или унижения, от одиночества или страха, от боязни старения или тяжелой смерти, или чего-то другого. Самоубийство совершается, когда психалгия оценивается человеком как нестерпимая душевная боль. Это означает, что суицид завис...