про життя

  Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.  Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!.   (1 Івана 2: 15-17).  Любов  до світу і Божа любов не можуть одночасно бути присутніми в душі. Чому? Оскільки у них різне джерело і різний вплив на душу. Любов до світу робить наше серце вузьким і жорстоким, і, навпаки, Божа любов розширює наше серце. Любов до світу робить нас залежними і хоче контролювати нас, але Божа любов дає нам свободу від будь-якого роду рабства. Тим не менш, і одне, і друге, це є любов, і душа її потребує. Чому? Однією з причин є те, що любов допомагає нам оцінити себе і живить самоповагу. Перед тим, як Адам і Єва згрішили, вони сприймали себе так, як Бог їх бачив.  Після того, як гріх зруйнував ідеальний образ людини, люди почали шукати самосвідомо...