Перейти до основного вмісту

Заняття з дітьми про те, що Бог є наш Господь

Діти, скажіть, чи ви створювали щось красиве? Малювали картину, ліпили фігурку, майстрували якусь річ, випікали, можливо, смачний пиріг? Так, усі ви щось створюєте! Скажіть тоді, будь ласка, чим відрізняється те, що ви створили, від такої ж речі, але купленої в магазині? Так, коли ви самі створюєте, ви маєте свободу вибирати складники, колір, розмір і форму виробу; перш за все, ви маєте ціль, для якої ви створюєте цю річ. Наприклад, цю картину я намалювала з ціллю подивитися, який може бути найкоротший час для малювання, тому без зайвих роздумів знайшла фото лілії і за 10 хвилин все намалювала, не домальовувала нічого, не перероблювала.
 Я заздалегідь попередила вас принести на сьогоднішнє заняття ваш улюблений витвір - картину, поробки, будь що, що ви любите. (Ми з дітьми розглядаємо твори і спілкуємося з кожним про ціль створення цих робіт).
Якщо ви самі щось створюєте, що вам забажалося і що вам подобається, то ви будете старатися і працюватимете доти, поки результат вас задовільнить. Якщо цей виріб має особливості, то ви їх добре знаєте: наприклад, картину слід покрити лаком, пиріг треба остудити, тощо. 
Отже, ви знаєте ціль, обираєте матеріали відповідно до цілі, знаєте, як використовувати річ, ви її цінуєте і турбуєтесь про неї. Дуже схоже веде Себе Бог, Який створив усіх нас. Біблія учить нас, що Бог створив усе для Себе: "Ісус Христос є образ невидимого Бога, народжений перше всякого творива. Бо то Ним створено все на землі, видиме й невидиме... Усе через Нього і для Нього створено!" Колосян 1:15, 16. Цей вірш ми постараємося вивчити напам'ять.З якою ціллю Бог нас створив теж читаємо в Біблії: " ми Боже твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували" Ефесян 2:10.
Давайте подумаймо, що значить те, що ви і я є творивом Бога, створеним для Нього? Так, Бог створив нас з певною ціллю, Він знає нас досконало, до найменших деталей, всі наші риси характеру і таланти, фізичні риси. Бог турбується про нас і цінує нас більше, ніж будь-які інші люди. Бог знає, що для нас корисно, а що шкідливо.
Давайте більше поміркуємо над Божою власністю на ваше життя. У давнину існувало таке явище як рабство, коли одна людина могла бути власником іншої людини, могла її купити, наприклад, або на війні захопити. Раб прирівнювався до речей і тварин, тобто його власник не платив йому за його роботу, але і піклувався про його умови життя, вирішував де раб живе, що їсть, що робить. Тому для людей, які жили в часи написання Біблії, було зрозумілим, що значить бути чиєюсь власністю, і відповідно і  власністю Бога.
Я хочу, щоби ви сьогодні зрузуміли, що те, що ви називаєте своїм: моє тіло, мій дім, мій телефон, моя сім'я, мої гроші, мої друзі - все це спочатку належить Богові, а Він дав це тобі у тимчасову власність, і ти в кінці свого життя даш Богові звіт про те, як ти користувався Божою власністю. Давайте пограємо в гру: кожен витягує записку з певною власністю, яку ми вважаємо своєю: руки, голова, ноги, рот, гроші, час, телефон, талант, праця, друзі, і розказує: це Божа власність, якою я користуюся , і можу використати як на добро, наприклад: (перераховуєш), так і на зло:(перераховуєш).
Заняття було цікавим, ми ближче познайомились, всі говорили про свої таланти і твори, про те, як можна використовувати свою власність на добро і на зло, а головне діти засвоїли думку про те, що Бог є не лише їх Творцем, але і Господом. Хай Бог благословить ці насінини в їх серцях, щоби вони росли і приносили плід.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Розмови з дітьми на серйозні теми

Простими словами про смерть           Я почала вести цей блог, бо подруга запитала мене, як їй розповісти 5-річній дочці про смерть рідного дядька. Необхідно було відкинути великі теологічні конструкції і просто донести дитині інформацію про такий важливий етап життя, який чекає на всіх нас. Смерть, стан, коли людина помирає, схожа на сон - одної миті людина жива, говорить, думає, щось відчуває, а наступної вона вже наче уві сні, але не просто у сні, але в іншому світі. Тіло її спить тут, з нами, ми його бачимо. А душа людини переходить в інший світ.  Там вона продовжує думати, відчувати, говорити, знає що таке голод і спрага, може радіти і сумувати. Там вона вільна від усього, що було важким тут : від хвороб, від природних явищ таких, як холод, від бідності. Там душа бачить Бога, Який її створив.  Бог їй дав колись життя, тіло, батьків, дав їй таланти і риси характеру, дав їй усе необхідне, щоби вона шукала Його і хотіла Його любити. Т...

Душа-океан

Розбурхане величезне море, океан уміщається в маленькій крихкій пляшці, яка ходить, їсть, спить, має тимчасову красу та здоров'я, якими весь час переймається. Ця пляшка - горда, вперта і самовпевнена, бо вважає, що житиме вічно, а насправді  її межа це 100 років. А що на рахунок моря-океану? Воно величезне, потужне, безмежне, але закуте в цю пляшку. Море так любить свою пляшку-прихисток, що всього себе їй присвячує і сприймає цю пляшку частиною себе. Хоча море може вийти за межі своєї пляшки, помилуватися своїми глибинами і просторами, найчастіше воно зменшує себе до розмірів своєї пляшки. Для цього йому потрібно "скрутити" себе як пружину! Тому і всі реакції моря стають такими насиченими, бо "пружина" дуже і дуже скручена. Так і моя душа, безмежна і вічна, живе в обмеженому і смертному тілі. Душа скручується до розмірів тіла і вдає, наче насолоди тілесні є і її насолодами, болі фізичні є і її болями.  Проте тіло-пляшка не може з'їсти стільки їжі, скільки на...