У кожної людини складається певний ідеал, до якого вона прагне: фізичний, душевний і духовний стан, якого ще немає, але так хочеться досягти. Цей список правил і порад, якщо би я його змогла виконати, є моїм ідеалом. "Все я можу в Ісусі Христі" - я вірю словам апостола Павла і щиро молюся, щоби я змогла піднятися на цю вершину.
- Повага до дій і слів ближніх і оточуючих мене людей, особливо, якщо вони роблять, говорять, відчувають, думають щось відмінне чи навіть неприйнятне мною. Нехай кожна людина має свободу від Бога жити, любити, відчувати, висловлюватися, діяти. Не потрібно навіть у ДУМКАХ зневажати чи засуджувати, чи якось інакше оцінювати сказане і зроблене ними.
- Коли я своїми словами посягаю на Божу власність - це від лукавого. Тому завдання: спробую цілий день прожити, не посягаючи в думках, емоціях, словах і діях на свободу ближніх людей і ВІДСІКАЮЧИ ВЛАСНУ СВОБОДУ і я зможу побачити, як мир поселяється в мою душу. Спробую не опиратися тому, що відбувається навколо, і щиро боротися з тим, що відбувається всередині в моїй душі.
- Не думати про себе більше чи менше того положення, яке мені дав Бог. Я зараз мама двох дівчат і дружина пастора. Необхідно з радістю турбуватися про чотирьох людей, які є ВЛАСНІСТЮ Бога.
- Гордість, заздрість, гнів, дратівливість, засудження, злість, сарказм, фізична шкода - це та інше посягання на фізичний, емоційний, духовний стан іншої людини, яка є Божою власністю, дорівнює гріху, а значить і смерті.
- Шлюб - це таїнство, через яке я пізнаю Бога. Кожна думка, слово, дія по відношенню до мого чоловіка є священнодійством, як літургія у храмі.
- Любов справжня розширює границі серця, тому я плачу через біль, адже, якщо не болить, то це не любов. Коли Святий Дух мені показує святість і красу духовного світу, душа моя починає плакати, бо в неї такого немає. Це добре, це знак любові. Саме любов веде до більшого. Божа любов веде мене до слізної і болючої молитви за мою грішну душу і моїх близьких людей, адже вона змушує мене просити за найкраще, що Бог створив і предназначив, але в реальності цього ще немає.
- Шукатиму Бога в усьому, що мене оточує, не буду обмежувати Його рамками, на кшталт, особливого відчуття благодаті, надприродного розуміння Писання, одкровення чи пророцтва. Якщо не буду шукати Бога повсюди, то взагалі не знайду. Якщо буду очікувати конкретних виявів і відчуттів, то не знайду, але ще далі втечу від Бога через заперечення того, що Бог є всюди і говорить до мене: і через мою втому, і через гармидер в кімнатах, і через непослух дітей, і через зайву вагу. Бог говорить, а я відмовляюся слухати і ставлю Бога в рамки моєї обмеженої, обділеної любов'ю душі.
- Пускатиму людей у своє серце. Ісус впустив усіх людей у Своє серце, коли висів на хресті. Ісус молиться за всіх. А я молитимусь хоч за деяких, щоби і моє серце розширилося, бо любов розширює серце.
- Треба любити людей - словом, ділом, молитвою, турботою і піклуванням. Треба проявляти увагу до них - до когось подарунком, до когось добрим словом. Треба вносити людей у своє серце , а це вимагає терпіння і постійності. Я прошу за спасіння людини, я молюся за велику і особливу благодать, а не вмію проявляти любов до ближнього. Особлива благодать складається з тисяч невеликих доз благодаті, доступних тисячі простих віруючих людей, проявлених до тисяч їх ближніх.
- Боже Слово - це моє справжнє життя і важливо нагодувати ним себе сьогодні.
- Спершу я чую Слово Боже, потім - плачу ціну, відмовляючись від своїх протилежних переконань, потім докладаю зусилля, коли починаю його застосовувати.
- Необхідно годувати мого духа тричі в день, сім днів на тиждень.
- Не буду послушна чужим голосам, які ведуть до хіті, ліні, гніву, дратівливості, вивищення, гордості, переїдання, страху, депресії.
- Буду спостерігати за думками і не спішитиму виконувати жодну думку, яка стосується саме мене.
- Не буду відчувати ЖОДНИХ ЕМОЦІЙ на основі моїх думок, лише усміхатимусь до рідних за словом апостола: завжди радійте!
- Буду приймати свій сьогоднішній день як протистояння: з одного боку - я, з іншого - злий дух, який вдає, ніби його немає, і думки, які він посилає - ніби це мої думки. Для початку НЕ БУДУ ВІРИТИ ЖОДНІЙ СВОЇЙ ДУМЦІ, А ВСІ СПРИЙМАТИМУ ЯК ВОРОЖІ.
- Необхідно заборонити Божим словом, чекати, поки нечестива порада замовкне, і тоді поступити згідно Божої поради.
- Коли відчуваю якесь сум'яття у душі, одразу іду з ним до Бога, пам'ятаючи, що я сама є власністю Отця Небесного. В усьому, поки не навчуся, питатиму поради в Святого Духа, як мені краще поступити.
- Я полюбила гріх у глибині мого серця. Тому і ненавидіти його треба спершу в глибині мого серця.
- Ідол - ніщо. Поклоніння - усе.
- Не відпочиватиму у насолодах, це відволікає розум.
- Пам'ятатиму про смерть. Свою і близьких.
- Пам'ятатиму, що моя душа брудниться думками, емоціями, словами і діями, тому треба щоденно і щочасно каятися і просити очищення кров'ю Ісуса.
- Пам'ятатиму, що мій розум засмічується гріхами, думками, ідеями і його треба щоденно і щочасно обновляти молитвою, роздумами про вічне, читанням Слова.
- Добре в думках, коли я спілкуюся з людьми, перебирати свої основні гріхи і просити Бога про звільнення.
- Добре мати звичкою їсти раз у день і таким чином звільнитися від думок про їжу, від об'їдання і ліності.
- Добре менше говорити і більше усміхатися.

Коментарі
Дописати коментар