“А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно”. Від Матвія 6:15-18
Людина тримає піст, значить вона не отримує задоволення та енергії від їжі, значить вона не просто контролює те, що потрапляє їй до рота, але і звертає своє серце до Творця. Піст - це крик до Бога, такий же, як і молитва, але в цій молитві бере участь усе тіло. Все описане є особистою справою між людиною і її Творцем. Буває людина доходить до такого напруження душевних і фізичних сил, що далі вже не може рухатись. Щось її так засмучує, що вона не може спокійно про це говорити, але лише зі сльозами та криком - це і є піст. Люди не повинні знати про це душевне напруження, адже цей крик не до них. А та гордість і честолюбство, які з'являться в душі, коли люди знатимуть про піст, заповнять душу настільки, що від крику до Творця залишиться хіба зовнішнє неспоживання їжі.
Тому потрібна постійна концентрація і розуміння того, що я зараз роблю, перед Ким стою і заради якого результату?
Для посту потрібне таїнство: “щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно”. Потрібно, щоби прихована людина серця шукала розради і хотіла насичитися лише присутністю Святого Духа у таємній кімнаті серця. Для посту потрібна невирішена проблема, яка мучить приховану людину серця. Потрібне таїнство - духовний стан зустрічі з божественною реальністю, з Самим Богом. Це - справжнє свято! Торжество. Тому неможливо виявити посту людям, лише дієту. Яке безглуздя - виставляти напоказ те, що ти їж, п'єш, готуєш, одягаєш, фотографуєш ...і очікувати людського схвалення, прийняття, одобрення, похвали, інтересу.
Треба виявляти свої думки Богу! Йому не цікаво те, що ти їж. Йому важливо, що відчуває прихована людина твого серця, яку не видно для людей через усі ті зовнішні речі, але в якої є так багато ран через усі ті зовнішні речі! На жаль, зовнішнє ранить внутрішнє, та не зцілює його. Жодні зовнішні стани, речі, дії серце не лікують. Лише Святий Дух лікує серце.
Спробуймо робити піст не заради зовнішнього полегшення чи традиції, а заради внутрішнього очищення. Спробуймо говорити з Ісусом про важливі для серця речі. Спробуймо думати про наші сердечні рани та просити за їх зцілення.
Ось тут більше про піст. Що таке піст написано покроково в Ісаї58р. І це геть зовсім не стосується їжі, в значенні "зовсім". Піст - це жити з Богом, це суть християнства. Загалом, гадаю, що в контексті Дії06р., та цього уривка, можна ототожнювати піст із першим із двох служінь церкви - служінням слову.
ВідповістиВидалитиТак, я рада що ти озвучив в контексті теми "посту" саме 58 й розділ Ісаї! Я сама дуже хотіла його процитувати, але відчула, що це хороша тема для окремого допису. Чесно кажучи, якби я була в ситуації, коли можна вибрати лише одну книгу зі старого завіту ( типу конструкції "що би я взяла для читання на незалюдненому острові"), і жодної сторінки з Нового Заповіту (!), то я би зупинилася саме на книзі пророка Ісаї. В ній можна знайти практично все, що треба для розуміння Бога - про гріх, покаяння, справедливість, жертву, спасіння.
ВідповістиВидалити