Перейти до основного вмісту

Велика чи мала у тебе віра?

 


"Коли Ісус знов прийшов до Капернаума, до Нього підійшов римський сотник і, благаючи про допомогу, мовив: «Мій слуга лежить удома немічний, страждаючи від непосильного болю».

Тоді Ісус пообіцяв йому: «Я прийду, щоб зцілити його».

У відповідь сотник сказав: «Господи! Я недостойний, щоб Ти заходив до моєї оселі, але лише накажи, й слуга мій одужає. Я знаю це, бо я сам людина підвладна, та маю солдатів, підвладних мені. Коли я кажу одному з них: „Йди геть!” — то він іде. Кажу іншому: „Йди сюди!” — і він приходить. Скажу слузі своєму: „Зроби це!” — і він виконує».

Почувши це, Ісус був дуже вражений й сказав тим людям, котрі слідували за Ним:

 «Істинно кажу вам, такої великої віри Я ні в кого не зустрічав — навіть у людей Ізраїлю. Кажу вам більше того: багато хто прийдуть зі сходу та заходу й будуть їсти разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Божому. Справжні ж спадкоємці Царства будуть вигнані геть у темряву, де буде плач людський та скрегіт зубів від болю». По тому Ісус мовив до сотника: «Йди собі! Твій слуга одужає і станеться це так, як ти у те повірив». І слуга сотника відразу ж одужав". (Матвія 8:5-13)

Римський сотник був людиною, що мала владу, і розумів, що значить підкорятися наказам. Сам стоячи на чолі сотні військових, він віддавав накази, а виконували їх підвладні йому вояки і слуги. Його влада якраз і проявлялася в тому, що він казав слово, а хтось інший виконував справу. Закономірно, що римський сотник розмірковував: якщо Ісус наказує бісам і вони йому послушні, значить Ісус є вище їх в ієрархії влади в духовному світі. Якщо біси - злі духи підконтрольні Ісусу, то тим більше і добрі духи - анголи мають бути Ісусу Христу послушні і можуть виконувати Його накази. Також, якщо Ісус наказує хворобам і вони покидають тіла людей, то вони теж йому послушні.

З іншого боку, Сам Ісус під час Свого земного служіння вів Себе по-людському : їв, спав, ходив пішки, а тому і зцілював людей під час безпосередньої фізичної близькості з хворим. В той же час, сотник вважав - вірив, що Христос є більше, ніж просто благочестива людина, до молитов якої дослухається Бог. Ні, сотник сприймав Ісуса вищим, таким, що має владу над світом духів і тому Ісус може віддавати їм накази на відстані. Саме таку Віру Ісус і назвав ВЕЛИКОЮ.

Чого нам варто повчитися від сотника з євангельської розповіді? Щонайменше, нам варто усвідомлювати духовну ієрархію і підпорядкування в духовному світі. Але наше розуміння влади Ісуса має бути значно розширеним, бо ж з часу зустрічі сотника зі Спасителем сталося чимало важливих подій. 1). Ісус помер на хресті за гріхи всіх людей і всі люди є власністю Ісуса, Він викупив нас від влади смерті і сатани. Ісус "Свідок вірний, Пе́рвенець з мертвих і Влади́ка зе́мних царів“, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів, що вчинив нас „царями, священиками Богові“ (Об'явлення 1:5-6) - таким є вже дві тисячі років Ісус і ми повинні дивитися на Його владу над кожною людиною лише так. 

2) Ісус воскрес і започаткував на землі Свою Церкву, відкрив для людей Царство Небесне: "дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі, що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів". До Колоссян  1:13-14.

3) Ісус вознісся із землі на  небо і там переміг злі духовні уряди, влади, сили і панування , відкривши дорогу для дарів Духа Святого для людей, тому всі  відроджені віруючі мають силу Божу в житті: 

"яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його, яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе, вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!" Ефесян 1:19-23.

Тому, беручи приклада від римського сотника, маємо знати і усвідомлювати владу Ісуса над усім світом, людьми, злими і добрими духами, а також владу на землі Його Тіла - духовної формації - Церкви Христової. І кожен з вас, хто ще не підкорився цій владі Спасителя, може покаятися і спастися - двері Божого Царства відкриті.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Заняття з дітьми про те, що Бог є наш Господь

Діти, скажіть, чи ви створювали щось красиве? Малювали картину, ліпили фігурку, майстрували якусь річ, випікали, можливо, смачний пиріг? Так, усі ви щось створюєте! Скажіть тоді, будь ласка, чим відрізняється те, що ви створили, від такої ж речі, але купленої в магазині? Так, коли ви самі створюєте, ви маєте свободу вибирати складники, колір, розмір і форму виробу; перш за все, ви маєте ціль, для якої ви створюєте цю річ. Наприклад, цю картину я намалювала з ціллю подивитися, який може бути найкоротший час для малювання, тому без зайвих роздумів знайшла фото лілії і за 10 хвилин все намалювала, не домальовувала нічого, не перероблювала.  Я заздалегідь попередила вас принести на сьогоднішнє заняття ваш улюблений витвір - картину, поробки, будь що, що ви любите. ( Ми з дітьми розглядаємо твори і спілкуємося з кожним про ціль створення цих робіт). Якщо ви самі щось створюєте, що вам забажалося і що вам подобається, то ви будете старатися і працювати...

Розмови з дітьми на серйозні теми

Простими словами про смерть           Я почала вести цей блог, бо подруга запитала мене, як їй розповісти 5-річній дочці про смерть рідного дядька. Необхідно було відкинути великі теологічні конструкції і просто донести дитині інформацію про такий важливий етап життя, який чекає на всіх нас. Смерть, стан, коли людина помирає, схожа на сон - одної миті людина жива, говорить, думає, щось відчуває, а наступної вона вже наче уві сні, але не просто у сні, але в іншому світі. Тіло її спить тут, з нами, ми його бачимо. А душа людини переходить в інший світ.  Там вона продовжує думати, відчувати, говорити, знає що таке голод і спрага, може радіти і сумувати. Там вона вільна від усього, що було важким тут : від хвороб, від природних явищ таких, як холод, від бідності. Там душа бачить Бога, Який її створив.  Бог їй дав колись життя, тіло, батьків, дав їй таланти і риси характеру, дав їй усе необхідне, щоби вона шукала Його і хотіла Його любити. Т...

Душа-океан

Розбурхане величезне море, океан уміщається в маленькій крихкій пляшці, яка ходить, їсть, спить, має тимчасову красу та здоров'я, якими весь час переймається. Ця пляшка - горда, вперта і самовпевнена, бо вважає, що житиме вічно, а насправді  її межа це 100 років. А що на рахунок моря-океану? Воно величезне, потужне, безмежне, але закуте в цю пляшку. Море так любить свою пляшку-прихисток, що всього себе їй присвячує і сприймає цю пляшку частиною себе. Хоча море може вийти за межі своєї пляшки, помилуватися своїми глибинами і просторами, найчастіше воно зменшує себе до розмірів своєї пляшки. Для цього йому потрібно "скрутити" себе як пружину! Тому і всі реакції моря стають такими насиченими, бо "пружина" дуже і дуже скручена. Так і моя душа, безмежна і вічна, живе в обмеженому і смертному тілі. Душа скручується до розмірів тіла і вдає, наче насолоди тілесні є і її насолодами, болі фізичні є і її болями.  Проте тіло-пляшка не може з'їсти стільки їжі, скільки на...